“Здрастуй, дорога донечко! Якщо ти одержиш цього листа, то це означає, що він до тебе дійшов. А якщо ні, то дай мені знати, і я напишу тобі ще раз.
Я пишу поволі, тому що я знаю, що ти не дуже швидко читаєш. Погода у нас хороша. Минулого тижня дощ йшов всього двічі: на початку тижня, 3 дні, і ближче до кінця, ще протягом 4 днів. До речі, щодо пальтечка, яке ти хотіла, дядько Василь сказав, що якщо пересилати його з цими литими гудзиками, то це вийде дуже дорого по вазі, тому я їх повідрізувала. Приший їх назад, я поклала їх у праву кишеньку. Твій тато знайшов нову роботу. Під ним 500 чоловік! Він косить траву на кладовищі. Твоя сестра Настя нещодавно вийшла заміж, і чекає малюка. Ми не знаємо, якої він статі, тому поки що не можу тобі сказати, чи будеш ти дядьком чи тіткою. Якщо це дівчинка, то вона хоче її назвати, так само як мене.
Трохи дивне рішення, назвати свою дочку Мама. З твоїм братом Толею недавно трапився казус: він закрив свою машину, а ключі залишив усередині. Йому довелося повернутися додому пішки ( 10 кілометрів!), щоб узяти другий комплект ключів, і випустити нас з машини. Якщо ти раптом зустрінеш свою кузину Лілю, то передай їй від мене привіт. Якщо ти її не зустрінеш, то нічого їй не говори. Твоя мама.

P.S.: Я хотіла надіслати тобі трохи грошей, але вже заклеїла конверт”.